Фото/відео-заставка: Наталія Алієва серед гранатових дерев, тримає плід
0:00 / 0:48▢ ⤢ ⋮
Дід Наталії Алієвої займався гранатівництвом ще в Азербайджані, роками відбираючи найкращі сорти. Батько переніс цю справу в Крим і на основі дідового відбору вивів сорт, здатний плодоносити в набагато суворішому кліматі — так з'явився "Таврійський Дар".
Але 2014 рік забрав перший сад: родина була змушена покинути Крим і починати заново на Херсонщині. У 2022-му довелося тікати вдруге — цього разу до Черкащини. Батьки, виснажені двома переїздами, більше не мали сил починати з нуля — тож справу підхопила Наталія. Її чоловік зараз захищає країну, а вона сама відновлює сад і продовжує родинну справу.
Фото: портрет Наталії Алієвої на фоні молодого гранатового саду, тепла усмішка
Наталія Алієва на своїй ділянці в Черкаській області
Фото: часник на полі (реклама)
Фото: пасічник з рамкою меду (реклама)
Фото: саджанці ківі в горщиках (реклама)
"Дід у Азербайджані все життя відбирав кращі кущі"
— Наталіє, з чого все почалося у вашій родині?
Мій дід був з Азербайджану, там гранат — частина культури, майже кожен двір має своє дерево. Але дід підійшов до цього серйозніше: роками відбирав найкращі кущі, найсолодші й найврожайніші, і саме його відбір ліг в основу того, що зараз росте в нас.
— А як гранат опинився в Криму?
Тато переїхав у Крим ще молодим, займався там різними культурами. Але насіння дідового відбору привіз із собою — і саме в Криму, з м'якшим, але вже не таким спекотним кліматом, вивів сорт, який зміг витримувати морози, яких боїться звичайний південний гранат.
Плоди сорту "Таврійський Дар" — великі, з насиченим кольором зерен
Фото: ряд гранатових дерев у саду, плоди на гілках
Дерева сорту виростають до 3 метрів заввишки
— 2014 рік забрав у родини перший сад?
Так. Довелося покинути все, що тато вирощував роками, і переїхати на Херсонщину. Почали заново — купили землю, знову садили, знову чекали кілька років першого врожаю. Це було важко, але ми впорались.
Фото: спорожніла ділянка чи пошкоджене господарство після вимушеного переїзду, похмурий день, без людей у кадрі
Другий переїзд у 2022 році забрав уже й херсонський сад
— А потім довелося тікати вдруге?
У 2022-му війна дійшла і туди. Знову збирались за лічені дні, знову залишали землю, в яку стільки вклали. Переїхали до Черкащини. Тато на той момент уже просто не мав сил починати все втретє — і фізично, і морально.
— Тому за справу взялись саме ви?
Так, я не могла дивитись, як родинна справа, якій вже три покоління, просто зникає. Батьки заслужили відпочинок після всього, що пережили. Я зібрала невелику команду, і ми відновили сад тут, на Черкащині, вже практично з нуля.
Фото: Наталія разом з невеликою командою працівників серед молодих гранатових дерев, весняний день, реальні звичайні люди за роботою
Наталія та її команда відновлюють сад на Черкащині практично з нуля
"Батьки спершу хвилювались, чи впораюсь я сама. А тепер просто пишаються — приїжджають, дивляться на молодий сад і мовчки усміхаються."
— Наталія Алієва, власниця господарства
— Ваш чоловік зараз на фронті. Як встигаєте з усім самі?
Важко, чесно кажучи. Але саме зараз розумієш, навіщо тримаєшся за землю й за справу — це те, заради чого варто повертатись. Чоловік знає, що вдома є сад, який чекає, і команда, яка впорається. Це теж своєрідна підтримка одне одного.
Фото: гіацинти в саду (реклама)
Фото: садові інструменти (реклама)
Фото: агроном оглядає гранатові дерева на ділянці, 16:9
"Гранат традиційно вважається південною культурою, але при правильному підборі підщепи та укритті на зиму адаптовані сорти справді здатні плодоносити в набагато північніших регіонах, ніж прийнято вважати."
Ігор Наконечний
Агроном-консультант, кандидат сільськогосподарських наук
— Чому сорт "Таврійський Дар" приживається практично по всій Україні?
Бо його виводили не в тепличних умовах, а через реальні випробування — трьома поколіннями, у трьох різних кліматичних зонах. Те, що не витримувало морозів чи посухи, просто відсіювалось. Лишилось тільки найстійкіше.
— Які плани на майбутнє?
Хочу розширити сад і почати передавати саджанці далі — щоб історія цього сорту не залежала тільки від нашої родини. І звісно, чекаю чоловіка додому, щоб він побачив, яким став сад.
Чому сорт "Таврійський Дар" підходить для всіх регіонів України
Гранат "Таврійський Дар" — сорт, виведений через три покоління відбору в трьох різних кліматичних зонах: від субтропічного Азербайджану через кримське узбережжя до континентального клімату Херсонщини та Черкащини. Дерево компактне як для граната, виростає до 3 метрів, тому підходить навіть для невеликих ділянок. Плоди великі — вагою до 450 г, з насиченим темно-червоним зерном, стиглість — кінець вересня-жовтень. Сорт супер-врожайний, плодоносить вже на другий рік після посадки, саджанці добре приживаються і невибагливі до типу ґрунту.
Характеристика сорту
Висота дерева: до 3 метрів у дорослому віці
Морозостійкість: витримує до −22...−24°C (з укриттям на зиму в перші роки)
Урожайність: супер-врожайний сорт, великі щільні плоди
Вага плоду: до 450 г
Плодоношення: вже на 2-й рік після висадки
Регіон вирощування: адаптований для всіх областей України, від Закарпаття до Сумщини
Смак: насичено-солодкий з легкою терпкістю, зерна темно-червоні
Формат саджанця: контейнер P9, добре приживається після висадки
Догляд: легке вкриття на зиму перші 2-3 роки, далі — невибагливий
Фото: гранат Таврійський Дар, розрізаний плід або дерево з плодами
Саджанці граната "Таврійський Дар"
Сорт трьох поколінь однієї родини, адаптований для всієї України. Контейнер P9, оплата при отриманні.
Читала зі сльозами. Скільки родин пройшли через таке ж — і не всі знаходять сили почати знову. Наталії міцного здоров'я і хай чоловік повертається живий.
ПодобаєтьсяВідповісти3 год👍 41
Р
Руслан Багіров
У баби теж був гранат в Азербайджані, дуже впізнав історію. Приємно бачити, що традицію продовжують навіть тут, в Україні.
ПодобаєтьсяВідповісти5 год👍 19
О
Оксана Приймак
Замовила саджанець минулого тижня, ще не встиг вирости, але дуже надіюсь на нашу зиму) Якщо приживеться — відпишу восени.
ПодобаєтьсяВідповісти7 год👍 14
А
АгроВісник
Оксано, обов'язково чекаємо фото восени!
ПодобаєтьсяВідповісти6 год
М
Марина Кульчицька
450 г — це серйозно, у мене звичайний магазинний рідко коли за 300 переходить. Взяла два саджанці, чекаю навесні висаджувати.
ПодобаєтьсяВідповісти8 год👍 9
В
Віталій Онищенко
Живу під Сумами, завжди думав що гранат це не для нас. Якщо реально плодоносить на другий рік — спробую, ризик невеликий.
ПодобаєтьсяВідповісти10 год👍 22
Г
Галина Северин
Дякую за статтю, давно не читала нічого настільки живого. Наталії сил і терпіння, а чоловікові — повернутись цілим.